Шановні ліквідатори! Дорога громадо!
Сьогодні минає рівно 40 років від моменту, коли Чорнобиль перестав бути просто географічною назвою, ставши спільним болем для всього світу та вічним символом жертовності нашого народу.
Чорнобиль для нас – це не лише цифри та факти про найстрашнішу техногенну аварію. Це історія про надлюдську мужність, яка стала вищою за страх. Чорнобиль нагадує нам, наскільки крихким є мир і якою дорогою є ціна людської помилки, за яку розплачувалися найкращі.
Серед тих, хто боровся з невидимим ворогом – радіацією, були й мешканці нашої громади. Не шкодуючи власного здоров’я, вони проявили мужність та самовідданість.
Кожен із ліквідаторів тоді став щитом для мільйонів людей та майбутніх поколінь. Вони – справжні герої. Саме завдяки їхній самопожертві «смертоносний атом» не пішов далі.
Ми пам'ятаємо все: і покинуті іграшки в Прип’яті, і руді ліси, і тисячі гектарів зони відчуження. Але найголовніше – ми пам’ятаємо подвиг тих, хто пішов у вогонь, аби врятувати світ.
Сьогодні, коли українські атомні станції знову під загрозою через агресію ворога, Чорнобиль – це не лише історія, це живий іспит на стійкість. Нині наші енергетики та працівники станцій тримають «ядерний фронт» у надлюдських умовах, і ми низько вклоняємося їм за те, що вони не дають катастрофі повторитися.
Вічна пам'ять тим, хто пішов у вічність. Безмежна вдячність ліквідаторам, які поруч з нами.
Пам’ятаємо минуле! Боремося за майбутнє!
Нехай Бог оберігає нашу землю, а мир якнайшвидше повернеться до кожної української родини!
З повагою, секретар міської ради Валентина КИФОРЕНКО
