26 квітня, виповнюється 39 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.
В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Зведений у 1986 році саркофаг поступово руйнувався, тому Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу». Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29.11.2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнменту.
Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Вплив цієї трагедії дістався усіх куточків Європи, а її згубні наслідки відчутні й до сьогодні.
У 2022 році Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію Чорнобильської АЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.
Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п'ять тижнів. Унаслідок їхніх дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.
Після деокупації ЧАЕС, були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку, вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання.
Вічна пам’ять справжнім героям, які віддали своє життя в боротьбі з радіаційною катастрофою, долаючи її наслідки, заради спасіння нашої землі і людей від страшної аварії. Їх подвиг – безсмертний.
Тому сьогодні слово «Чорнобиль» − це не лише назва місця катастрофи, але й мужність та героїзм пожежників, військових, інженерів, вчених, усіх, хто був причетний до захисту людей він наслідків страшної катастрофи.
Щиро дякуємо усім тим, хто йшов у ядерне пекло рятувати всіх нас, розуміючи небезпеку, усвідомлюючи наслідки. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської хоробрості, він навічно залишиться у нашій пам’яті.
Пам’ятаємо силу й відданість людей, які рятували життя у 1986 році. Цінуємо кожного, хто допомагає захищати життя зараз.
