Зниклі безвісти. Прапор надії.

Дата: 13.08.2025 08:57

Кількість переглядів: 261

     Кожного року 30 серпня Україна відзначає Міжнародний день зниклих безвісти. У цей день у багатьох країнах проводяться заходи, які покликані зберігати пам’ять про тих, чия доля досі невідома. Десятки тисяч людей, чиї рідні зникли безвісти – в усіх куточках України, незнайомі між собою, але з однаковим болем – 30 серпня розділяють свій біль, підтримують один одного та разом плекають надію.

      У публічному полі, у суспільній памʼяті зниклі безвісти і військовополонені повинні бути видимими. Це зумовлює потребу в окремій комеморативній практиці. Інститут національної пам’яті України підтримує запровадження та використання у публічному просторі прапора памʼяті військовополонених і зниклих безвісти захисників і захисниць України.

      Ідею прапора памʼяті запозичили у Сполучених Штатах Америки. Щонайменше шість днів на рік на ключових державних установах, серед яких Капітолій американського Конгресу, вивішують спеціальний прапор у памʼять про бранців війни та зниклих безвісти.

      В  Україні у 2025 році, з метою вшанування пам'яті про українських військовополонених та зниклих безвісти під час російсько-української війни, започаткований неофіційний символ - Прапор Надії. Прапор складається із двох рівновеликих горизонтальних смуг білого й чорного кольорів:   біла смуга — втілює надію на звільнення, свободу та повернення, а чорна смуга — символізує страждання і біль, пережиті у полоні.

      В місті Очакові 04 серпня 2025 року  відбувся прийом членів сімей зниклих безвісти і полонених військовослужбовців та цивільних осіб представниками Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, уповноваженого з прав людини, уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин та Харківською правозахисною групою, відомою з 1988-го року як правозахисна група харківського “Меморіалу”.

     В Очаківській міській територіальній громаді вважаються зниклими безвісти у зв'язку із воєнними діями 30 осіб: 24 військовослужбовця, з них шістьом  підтверджено полон та 6 цивільних осіб.

      Серед безвісті зниклих в Чорноморській операційній зоні- члени екіпажів катерів “Слов’янськ”  та «Станіслав».

      Члени екіпажу патрульного катеру типу «Айленд» B-серії з бортовим номером P190 “Слов’янськ” зникли безвісти 3 березня 2022 року  при виконанні завдання з розвідки і охорони портів Одеса, Чорноморськ і Південний у районі Кінбурнської коси. На той час росія значно пошкодила навігаційну систему в Очаківському порту. Завдяки навігаційному комплексу, який мав катер,  моряки стали очима і вухами для командування, доповідали про обстановку навколо. Близько 12:30 у правий борт ПК “Слов’янська” в район машинного відділення влучила протикорабельна ракета класу “повітря-земля”, випущена російським літаком. В результаті удару катер затонув. З 19 членів екіпажу врятовано лише вісім. 11 членів екіпажу вважаються зниклими безвісти.

      Члени екіпажу десантно-штурмового катера “Станіслав” зникли безвісти 7 травня 2022 року в бою за острів Зміїний. Близько 10:30 ранку під час ведення бойових дій ворожим літаком рф було нанесено авіаудар по катеру "Станіслав", на борту якого несли службу вісім моряків.  Крилата ракета класу “повітря-земля” влучила в машинне відділення, що привело до затоплення катера в акваторії Чорного моря в межах Одеської області біля острова Зміїний. Катери, що прийшли на допомогу, підібрали трьох моряків, які першими випливли на поверхню води. В червні 2024 року командуванню Військово-Морських Сил ЗСУ під час проведення операції по зануренню до катеру «Станіслав» для ретельного його обстеження, було підняте тіло одного з членів екіпажу -Андрія Сітявіна, інших членів екіпажу не виявлено. 4 члени екіпажу вважаються зниклими безвісти.

     Родини безвісті зниклих моряків мають вагомі докази про перебування їх в полоні.

Вшановуємо пам'ять тих, хто зник безвісти та висловлюємо підтримку їхнім родинам. Зниклі безвісти – це не про статистику, а про людей, чиї історії та долі важливі. Ми повинні продовжувати пошуки, вірити та молитися за їхнє повернення.

Начальник архівного відділу

Очаківської міської ради                                                                               Анна ДОВГАНЬ              

« повернутися