Жовто-бурий мармуровий клоп загроза для врожаю в Україні.
У 2024 році фахівці Держпродспоживслужби, під час проведення обстежень, виявили карантинного шкідника відсутнього на території України – жовто-бурого мармурового клопа у Миколаївській області на території Первомайського району.
Жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal) – небезпечний поліфаг, що становить значну загрозу для аграрного сектору України. Завдяки широкому колу рослин-господарів та здатності швидко розмножуватись, він здатен спричинити істотні економічні збитки. Клоп пошкоджує понад 100 видів культурних і дикорослих рослин, зокрема:
- плодові (груша, яблуня, персик, абрикос, черешня);
- ягідні (виноград, шовковиця, шипшина, вишня, обліпиха);
- горіхоплідні (ліщина, фундук);
- овочеві (томат, огірок, перець, баклажан, капуста);
- зернові та зернобобові (кукурудза, пшениця, ячмінь, соя, горох, нут, квасоля);
декоративні деревні культури (павловнія, катальпа, айлант, магнолія, падуб, церцис, платан і ін.); - лісові породи (клен, ясен та ін.)
Дорослі комахи (жуки) завдовжки 12-17 мм, коричневого кольору, але голова, передньоспинка та надкрила мають світлі вкраплення, що візуально створює мармуровий відтінок. Тіло грушоподібної форми, злегка сплющене, ширина за розмірами наближається до його довжини. Яйця еліптично-кулястої форми, розміром від 1,3 до 1,6 мм, біло-жовтого або ж блідо-зеленого кольору. Зазвичай, прикріплені на нижньому боці листка по 20-30 штук. Клоп має п’ять личинкових стадій (німфи), кожна з них тривалістю близько тижня. Після відродження личинки можуть залишатися в кладці впродовж декількох днів, не літають, оскільки крила починають розвиватися тільки на п'ятій віковій стадії. Личинки 1 віку чорно-помаранчеві, 2 віку - чорні, потім світлішають, відрізняються нерівномірним забарвленням і відсутністю крил. Зверху на тілі є оранжево-жовті плями, з боків грудей – шипи. Розмір личинок варіює від 2,4 мм в 1-му віці і до 12 мм в 5-му.
Жовто-бурий мармуровий клоп – теплолюбива комаха, яка розвивається в межах температур від +15°С до +33°С. може давати від 1 до 3 поколінь на рік. Коли повітря прогрівається до +12°С +15°С, дорослі комахи виходять з місць зимівлі, харчуються на молодих пагонах рослин. Після спарювання самки відкладають поетапно від 15 до 40 яєць з інтервалом 5-14 днів, при цьому яйцекладка розтягується на 2-3 місяці. Загалом одна самка здатна відкласти від 250 до 300 яєць. Одне покоління мармурового клопа розвивається 40-50 днів. На зимівлю клопи збираються групами та намагаються проникнути у теплі приміщення, нори тварин, також зимують в середині трухлявих дерев та гніздах птахів.
Імаго та німфи харчуються одними і тими ж видами рослин. Харчуючись жуки і личинки проколюють хоботком шкірку плодів, молоду кору на пагонах або листовій поверхні. Потім вони впорскують спеціальні травні ферменти та висмоктують зріджені поживні речовини, що спричиняє некрози на плодах і пошкодження листя, а отримані ураження роблять рослини більш чутливими до вторинних інфекцій. У більшості випадків таке живлення імаго та личинок робить фрукти непридатними для споживання.
На територію України жовто-бурий мармуровий клоп може потрапити и або поширюватися в межах країни такими шляхами:
- разом із транспортними засобами, сільськогосподарською технікою та обладнанням;
- у пакувальних матеріалах – дерев’яна тара, контейнери, ящики для збору та зберігання плодів, також одягом, взуттям та багажем;
- із садивним матеріалом, зрізаними квітами та гілками, свіжими овочами і фруктами, іншими рослинами та об'єктами рослинного походження з регіонів розповсюдження шкідника;
- також здатний поширюватися за допомогою самостійних перельотів на відстань до 2 км.
Основним ефективним методом боротьби з клопом є хімічний, що найбільш ефективний у весняний період – коли розвивається перше покоління шкідника (коли комахи мають ослаблений імунітет), препаратами згідно з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Також використовують механічний метод, який полягає у зборі імаго в період зимівлі з послідуючим спалюванням.
Такі фактори, як: теплий клімат; кормова база; відсутність природних ворогів; розтягнутий період відкладки яєць; самостійні перельоти дає дуже велику можливість прижитися в наші області цьому шкіднику. У разі виявлення підозрілих особин або характерних ознак пошкодження рослин просимо негайно звернутись до Держпродспоживслужби в Миколаївські області. Своєчасне виявлення та локалізація вогнищ є ключовими факторами для запобігання поширенню шкідника та збереження врожаю.
Загорняк Людмила
головний спеціаліст відділу карантину рослин
управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
