До уваги мешканців Очаківської територіальної громади!
У середині 90-х рр. вузькозлатку ясеневу смарагдову завезли до США та Канади з пакувальним матеріалом із Китаю. За декілька років вона спричинила занепад понад 20 мільйонів дерев різних видів ясена, незважаючи на великі кошти, витрачені урядами цих країн на вивчення шкідника та запобігання поширенню Златка змогла потрапити та поширитись практично в усій Європі, зокрема і в Україні. На сьогодні шкідника виявлено на північному сході Луганщини (2019р.), в Харківській області (2021р) і в м. Києві (2023р).
Шкідник загрожує існуванню Ясена як виду, а також пошкоджує інші листяні породи дерев: в`язу, горіху, тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.
Свою назву вузькозлатка ясенева смарагдова (наукова назва - Agrilus planipennis Fairmaire.) отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелений із золотистим, бронзувато або фіолетовим блиском, окрас черевця переливчастий червонувато-пурпурний. Їхня довжина варіюється від 7,5 до 15 мм
Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев. У сонячну теплу погоду вони активні з 6-ї до 20-ї години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань від 1 км до 20 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі та тріщинах кори.
Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і у тріщини кори стовбурів та нижньої частини головних гілок. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровим борошном, розширюються зі зростанням личинки, довжина якої може досягати 26-32 мм.
Зимують личинки різного віку в товщі кори або в поверхневих шарах деревини у спеціально підготовлених колисочках. Личинки витримують температуру повітря взимку до 300С морозу. Навесні після початку сокоруху дерев личинки відновлюють розвиток. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал – льотний отвір, і розпочинається їхній літ.
Цей агресивний шкідник здатний оселятися на живих, зазвичай ослаблених деревах, що неминуче призводить до їх загибелі.
Жуки нападають на дерева, що стоять відкрито, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі +19°С і зимувати при -30°С. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням.
Розповсюджується златка за допомогою транспортних засобів із вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом, дровами і перельотами жуків.
Для успішної та ефективної боротьби з ясеневою смарагдовою златкою дуже важливе її раннє виявлення. У перший рік заселення діагностувати наявність Златки доволі важко. Першими ознаками заселення можуть бути «розкльови» кори птахами та наявність личинкових ходів під корою.
Другий рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів.
Третій рік заселення – крони суттєво зріджені, помітні відмирання багатьох гілок і численні льотні отвори у формі букви D на стовбурі та гілках.
Профілактичні заходи ,які обмежують розповсюдження златки:
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, зокрема з використанням феромонних пасток, ловчих поясів;
- для виявлення ходів личинок златки необхідно видаляти кору з живих дерев;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- тимчасове обмеження масштабних посадок ясена;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
На сьогодні є висока вірогідність розповсюдження златки в регіонах природного поширення ясену, а також в місцевостях де його використовують в якості озеленення в міських парках і скверах. Миколаївська область відноситься до регіону, якій є найбільш вразливими і можуть бути в першу чергу заражені. Однак інші території України також знаходяться під загрозою.
Звертаємось до громадськості! У разі підозр щодо виявлення шкідника на деревах або помітили пошкоджені рослини, передусім ясеня і горіху, з описаними вище ознаками, повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби.
Загорняк Людмила
головний спеціаліст відділу карантину рослин
управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
