ВІДПОЧИНОК, ЩО ДАРУЄ РАДІСТЬ І НОВІ ВРАЖЕННЯ
Нещодавно завершився організований змістовний та емоційно-насичений відпочинок дітей з міста Очакова в місті Дорн (Королівство Нідерланди), який подарував їм щирі посмішки, нові знайомства та незабутні враження. Програма заходу поєднала активне дозвілля, спілкування та приємну атмосферу турботи й підтримки. Доказом цього стали численні щирі слова-відгуки та теплі спогади про поїздку від дітей і батьків, а також самого організатора – нідерландського бізнесмена Johannes Oldenburg. Людини з великим серцем та широкою душею. Із задоволенням поділимось враженнями усіх учасників поїздки.
Johannes Oldenburg про своїх маленьких героїв:
«Завтра вранці для мене буде важкий ранок. Два тижні промайнули дуже швидко — це були два прекрасні тижні, але водночас дуже сумно їх завершувати, адже завтра ми маємо відправити дітей назад.
Від щирого серця хочу сказати вам: у вас найкращі діти на землі. Не було жодної дитини, яка поводилася б неприємно, невиховано чи дивно. Навпаки: з кожним днем я бачив, як кожен і кожна поступово розкривалися. Я бачив, як вони розслаблялися, сміялися, раділи. Це було неймовірно красиво — мати змогу це спостерігати.
І, якщо чесно: не було жодних неприємних інцидентів — принаймні тих, свідком яких був я. Це була група з повагою, м’якістю та увагою одне до одного. Це багато говорить про них, але також і про вас - батьків.
Оскільки я особисто знаю Очаків і ситуацію, в якій ви живете через війну, я бачив і пережив на власні очі, прощатися стає ще важче. Майже неможливо не сумувати, коли усвідомлюєш, куди їм доводиться повертатися. Саме тому я сподіваюся, що ці два тижні були для них не лише приємною паузою, а й спогадом, який зігріватиме, коли знову стане важко.
І якщо я можу залишити одну думку, за яку варто триматися: як свічка може передати своє полум’я іншій, не зменшуючи власного світла, так любов, тепло й дружба можуть поширюватися — особливо у важкі моменти, коли навколо темно і коли це потрібно найбільше.
Бажаю всім безпечного повернення додому. Сподіваюся, що вони насолодилися цим часом і що ця поїздка була для них варта того — у маленьких миттєвостях, у спокої, у нових дружбах і у відчутті, що їх тут чекали та приймали» - так згадує крайній день проведений разом з дітьми пан Johannes.
«Сьогодні вранці, коли я прощався з вами, було таке відчуття, ніби хтось на мить смикнув аварійне гальмо. Тиша в голові, клубок у горлі — і раптом я зрозумів: це стане моєю новою рутиною. Прокидатися й не бачити вас поруч. До цього треба звикнути. Не тому, що це має звучати «драматично», а тому що це правда: останні тижні ви були просто… моїми людьми.
Невдовзі ви знову підете далі — назад у своє місто, на свої вулиці, у свої кімнати, у своє життя. І так — я хвилююся. Не тому, що я у вас не вірю, а навпаки: тому що я знаю, що життя інколи може підкинути несподіванки. Тому найбільше я хочу одного: щоб ви були в безпеці, щоб у вас усе було добре, і щоб ви й далі піклувалися одне про одного.
Останні два тижні я бачив вас дуже близько. Не «трошки» один день, а по-справжньому: я спостерігав, переживав разом із вами, йшов у вашому ритмі, у вашій енергії. І найкраще було бачити, як кожен по-своєму отримував простір. Як були моменти спокою, свободи, і коли можна було просто бути собою. І чесно: навіть наш найсором’язливіший Артур — який спочатку волів залишатися в тіні — наприкінці подорожі стояв упевнено, без сорому, ніби давно знав: я теж тут, я теж можу. Це — ріст. Це — сміливість. І таке не стається просто так. І навіть те, що він мене піддражнював.
А ви всі… ваші жарти, ваші підколи (так, я це відчував 😄), ваші вечірні повідомлення, маленькі відео, ці «на добраніч» вайби — це те, що залишається в пам’яті. Не тому, що все було великим чи ідеальним, а тому що це було справжнім. Бо ви — справжні.
Слухайте: можливо, ви не з найбагатшого місця. Можливо, не все легко, і часом здається, ніби світ уже вирішив, хто отримує «шанси», а хто — ні. Але дозвольте мені сказати це дуже чітко: це нічого не говорить про вашу цінність.
Бо ваші серця добрі. Ваші характери сильні. Ви добрі, ви чесні, ви підтримуєте одне одного. І саме це — ця комбінація — робить так, що з вас виростуть люди великого успіху. Справді. Не дозволяйте нікому переконати вас, що ви «гірші». Не дозволяйте нікому казати вам, що ви не можете перемогти. У вас є все, щоб зробити зі свого життя щось красиве і сильне.
І так, я прозвучу трохи суворо, бо я це серйозно: працюйте наполегливо. Не для того, щоб комусь довести, що ви достатньо хороші — а щоб дати шанс самим собі. Школа й освіта зараз — ваш найважливіший ключ. Це буквально карта, яку ви тримаєте в руках. Якщо зіграти цю карту розумно, можна відчинити двері, які раніше здавалися зачиненими. Це не завжди весело. Це не завжди легко. Але пробуйте — щодня потроху. Навіть у ті дні, коли не хочеться. Бо в кінці кінців саме це і робить різницю: не бути ідеальними, а продовжувати йти вперед.
Якщо щось станеться — справді щось — напишіть мені. Завжди. Я залишаюся на зв’язку. І я повернуся, щоб знову вас побачити в нашому місті, Очакові. Я на це розраховую.
І пам’ятайте це, візьміть із собою, ніби маленьку записку в кишені:
Ти можеш втратити все і все одно почати спочатку — бо те, що ти будуєш з любов’ю, завжди починається з мужності, а мужність росте в серці, яке не здається».
«Сьогоднішній день знову став великим успіхом. Я провів з дітьми дуже гарний час і був з ними протягом усього дня. Ввечері була моя черга як волонтера готувати, тож я особисто приготував макарони для всіх. І це було справжнє влучання в ціль! Діти були настільки в захваті, що більшість навіть накладали собі добавку. Це, мабуть, говорить саме за себе.
Мене щоразу вражає, які вони виховані й уважні. Їхня поведінка, манери, те, як вони допомагають одне одному та іншим, — це справді заслуговує великої поваги. У вас надзвичайно чудові діти, справжній приклад для інших. Я майже готовий сказати: так не хочеться відпускати їх назад в Україну — хочеться просто залишити всіх тут, бо мати таких дітей поруч — справжня радість.
Ви можете щиро пишатися ними як батьки. Дякую вам за довіру».
Самі ж діти із захопленням згадують проведений час:
Влада, 13 років
«Усе було неймовірно гарно й прикольно! Дуже вражаючі краєвиди та надзвичайно добрі люди. Мені ця поїздка дуже-дуже сподобалася. Я із задоволенням поїхала б ще кудись разом із цією групою — з ними було дуже весело!»
Віталій, 14 років
«Нам дуже сподобалося — ми у справжньому захваті від поїздки! Отримали надзвичайно багато хороших вражень. Щиро дякуємо нашим вихователям та водіям — це була дуже добра, злагоджена команда. Величезне спасибі за турботу, професіоналізм і теплу атмосферу!»
Денис, 13 років
«Ця поїздка стала для нас особливою. У ній було все: пранки, дискотеки та спортивні вправи. Ми дуже задоволені поїздкою й новими друзями. Дякуємо за таку гарну та незабутню подорож!!
Вікторія, 13 років
«Я дуже рада, що поїхала в цю поїздку! Дякую вам за ці незабутні емоції! Пранки, вечірні дискотеки — назавжди залишаться в моїх спогадах. Особлива вдячність нашим супроводжуючим за цікаві конкурси, взаєморозуміння та турботу! Я дуже щаслива, що була в команді з такими веселими, добрими та креативними людьми. Якщо буде можливість поїхати з вами всіма знову — обов’язково поїду! Уже сумую за вами!!!»
Кирило, 15 років
«Мені все дуже сподобалося — я у захваті від подорожі, адже це була моя перша така поїздка. Дякую вам за ці чудові емоції! Було весело брати участь у пранках, вечірніх іграх та дискотеках. Особлива вдячність супроводжуючим за цікаві конкурси та турботу про нас. Я дуже радий, що був у такій чудовій компанії. Якщо буде можливість ще раз поїхати з усіма — обов’язково поїду!»
Подяка батьків: Спокій за тисячі кілометрів
Ірина, мама Давида
«Хочу виразити щиру вдячність і повагу абсолютно всім хто був причетним до подорожі наших діточок! Ви всі люди з великим серцем і доброю душею, уважні, відповідальні і турботливі! За кожною посмішкою і теплим спогадом який буде ще довго зігрівати сердечка наших дітей стоїте ви!!!! Дякуємо вам!!!!»
Ольга, мама Дарини, Влади та Єви
«Висловлюю щиру вдячність усім хто брав участь в організації відпочинку для наших дітей. Дякую вам за неймовірні спогади та щирі емоції, які обов’язково запам'ятаються на довго. Бажаю вам міцного здоров'я, щастя та миру вашим родинам. Нехай усе добро, яке ви зробили для наших діток, повернеться вам у стократ. Ми завжди будемо вас пам'ятати й згадувати з теплом у серці. Окрема подяка усім супроводжуючим, які стали мамами й татами. Дякую за вашу невтомну працю, любов, турботу та витримку. Можливо, я знаю не всіх особисто, але щиро дякую кожному. Окрема подяка Василю Васильовичу — дівчата у захваті від вас, дякуємо за вашу турботу, підтримку та увагу.
І щиро дякую Альоні — за те, що надихнули дівчат бути активними, енергійними та мотивували вивчати англійську мову. Я вам надзвичайно вдячна.»
Оксана, мама Тимофія
«Пане Йохане! Наші дітки вже вдома. Тимофій у захваті — емоції просто переповнюють його! Висловлюємо Вам, меру міста Дорн Frits Naafs та всім волонтерам, безмежну вдячність за цю неймовірну подорож. Ви — справді неймовірні люди!
Дякуємо за вашу доброту, щирість і величезну підтримку наших дітей. Ці спогади та враження назавжди залишаться в наших серцях».
Юлдуз, мама Ельвіри
«Щиро дякую за неймовірний відпочинок! Це були незабутні дні, сповнені позитиву, комфорту та щирих вражень для наших діток. Усе було продумано до дрібниць: чудова атмосфера, турбота й краєвиди — наче з казки.
Дякую за подарований час спокою та радості. Дуже хочеться повернутися знову. Моя донечка надзвичайно вражена добротою людей, вона дуже задоволена й уже сумує. Величезне дякую всім, хто доклав до цього свої серця».
Організований відпочинок став не лише можливістю для дітей цікаво провести час, а й важливим кроком до емоційного відновлення, спілкування та формування позитивних спогадів. Такі заходи ще раз доводять: щира турбота, увага і добре слово здатні зробити дитинство світлішим навіть у непрості часи.
Зі свого боку хочемо додати слова вдячності нашим нідерландським друзям за підтримку нашої громади. Сподіваємось цей перший крок до співпраці переросте у велику дружбу.
