Пісня, що народжується серцем: історія незламності Олександра ПЄТУХОВА
У час, коли країна живе в умовах повномасштабної війни, а громада щодня стикається з новими викликами, особливо цінними стають історії сили духу та незламності. Саме такою є історія ПЄТУХОВА Олександра Олександровича, працівника Музичної школи міста Очакова. Це людина, яка довела: творчість не має віку, а любов до пісні здатна перемагати будь-які обставини.
Понад 25 років Олександр Олександрович присвячує себе поетичній та пісенній творчості. Ще з дитинства він відчував особливу любов до слова - писав перші вірші, занотовував думки, римував почуття. З роками це захоплення переросло у справжнє покликання. Сьогодні у його творчому доробку - понад 50 віршів, деякі з них покладені на музику, багато з яких стали піснями про рідне місто, любов до України, людську гідність і віру в перемогу добра.
Окрім зразкового виконання господарських обов’язків у закладі, Олександр Олександрович знаний як поет-пісняр, чия творчість знаходить відгук у серцях слухачів. У січні 2026 року він взяв участь у пісенному конкурсі в місті Києві, де виборов І місце, вразивши журі глибиною тексту, щирістю виконання та емоційною силою. Його виступ став сповіддю серця про рідний Очаків, про незламну віру в майбутнє України.
Попри поважний вік, він залишається активним, творчим і небайдужим. У складних реаліях воєнного часу, коли лунають повітряні тривоги й непросто планувати навіть завтрашній день, такі люди є моральною опорою для інших. Вони підтримують дух громади, зберігають культурну спадщину та національну ідентичність.
Разом із Олександром Олександровичем на конкурс вирушили й представники громадської організації «Об’єднання талантів “Сузір’я”» - люди, які також залишаються вірними мистецтву. Їхня участь у творчих заходах — це приклад того, як можна жити повноцінно й натхненно, попри всі труднощі.
Цей конкурс став символом незламності. Адже поки наші захисники боронять державу на фронті, у тилу люди боронять духовний простір країни — піснею, словом, музикою. І саме такі перемоги — на сцені, у серцях, у щоденній праці — формують віру в майбутнє.
Яскравим підтвердженням цього є рядки з однієї з його пісень:
ОЧАКІВ.
Над морським лиманом
Стоїть гарне місто
Стареньке містечко
Доблесті віків
В зелені повитий
Рідний наш Очаків
Край морських рибалок
Музикантів співаків
Приспів: Ми навколо славим Місто-наш Очаків
Адже не дамо тобі старіть
Будеш молодіти -2р
Краще виглядати
Із віків дивитись
Розквітай всю мить.
Розповісти може
Це славетне місто
Ворогів набіги
Побиття їх знов
Козацької зброї
Вірність полководців
Тут живуть віками
Слава і любов.
Приспів.
Минають століття
Краще ти з роками
В вільній Украйні
Маєш новий зміст
Хай завжди радіють
Поруч тільки з нами
Мешканці маленьких
Українських міст
Приспів.






